Чи імунотерапія вилікує алергію?
Імунотерапія наразі є єдиним методом причинного лікування алергії. Передусім алергічного нежитю носа, бронхіальної астми, деяких харчових алергій, окремих випадків атопічного дерматиту. Вона не вилікує всі алергії пацієнта. Натомість дає шанс на стале або тривале звільнення від її симптомів або принаймні зменшення інтенсивності симптомів і кількості вживаних ліків.
Бажаним є також стримування алергічного маршу, тобто розширення спектра алергічного захворювання. Ефект лікування залежить від багатьох чинників, зокрема віку пацієнта, виду й кількості алергенів, на які він має алергію, типу алергічного захворювання та тривалості його перебігу.
Найкращі результати такого лікування спостерігаємо у пацієнтів, чутливих до пилку рослин і отрут комах. Дещо гірші — при алергії на кліщів домашнього пилу та тваринні алергени.
Чому десенсибілізація не завжди допомагає?
Зазвичай ефект імунотерапії помітний у перший сезон цвітіння рослин або через кілька місяців від початку терапії. Може бути й так, що покращення відчувається лише у другому сезоні або приблизно через 6 місяців при десенсибілізації на алергени, які присутні цілий рік.
На жаль, деякі пацієнти мають алергію на такі компоненти алергенів, яких немає у доступних препаратах для імунотерапії. Якщо підозрюється така ситуація, необхідно перевірити діагноз та розширити діагностику. В імунотерапії важлива систематичність. Іноді пацієнти нерегулярно приймають препарат під’язиково (у під’язиковій імунотерапії) або проміжки між наступними ін’єкціями (у підшкірній імунотерапії) занадто великі. У такому випадку сумарна доза препарату занадто мала, що послаблює ефект лікування.
Через який час помітні перші ефекти лікування?
Зазвичай покращення відчувається через кілька місяців від початку лікування у разі імунотерапії на алергени, присутні цілий рік, наприклад, кліщі домашнього пилу та плісняви. Іноді потрібно чекати довше — приблизно 6–12 місяців. У випадку десенсибілізації на сезонні алергени, наприклад, пилок дерев і трав, ефект часто помітний уже у перший сезон цвітіння, іноді лише у другий.
Як довго потрібно приймати вакцину від алергії?
Слід розраховувати на щонайменше 3-річний курс лікування, хоча найкращі та тривалі ефекти досягаються при терапії протягом 5 років. Пацієнти з алергією на отруту комах, таких як оси або бджоли, іноді десенсибілізуються довше.
Чи потрібно повторювати імунотерапію через кілька років?
Немає такої необхідності, якщо ефект імунотерапії зберігається. Однак це не є неможливим. Якщо ефект лікування слабшає або з’являються симптоми після контакту з іншими алергенами, десенсибілізацію можна розпочати знову.
З якого віку можна проводити десенсибілізацію дитині?
Більшість препаратів зареєстровані для десенсибілізації з 5 років. Проте новітні дослідження показують, що під’язикова імунотерапія, ймовірно, безпечна та ефективна також у молодших дітей.
Чи імунотерапія діє у дітей так само, як у дорослих?
В теорії — так, так само. Проте у дітей імунна система більш пластична, і особливо в молодшій віковій групі можна досягти кращих результатів та зменшити ризик швидкого розвитку так званого алергічного маршу і бронхіальної астми. З огляду на спосіб введення препарату та безпеку у дітей переважає під’язикова методика.
Підшкірна чи під’язикова імунотерапія — що обрати?
Однозначної відповіді на це питання немає. У кожному випадку потрібно індивідуально визначати, що буде кращим для пацієнта. Слід враховувати вік пацієнта, його профіль алергії (на які алергени він має реакцію і які з них є найважливішими для появи симптомів), його побажання, відстань до медичного центру, який здійснює лікування, і, звичайно, вартість терапії. Ефективність обох методів у світлі останніх наукових досліджень є подібною.
Чи можна під час імунотерапії продовжувати приймати постійні ліки?
Ліки, що приймаються постійно через алергію, зазвичай на початку терапії продовжують, а потім лікар-алерголог коригує лікування. Пацієнт із хронічними захворюваннями під час візиту для кваліфікації до десенсибілізації повинен повідомити алерголога про всі ліки, які він застосовує. Іноді лікування потрібно змінити, щоб усунути будь-який ризик небажаних реакцій під час терапії. Деякі препарати, наприклад бета-блокатори та інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (використовувані при лікуванні гіпертонії та серцевих захворювань), протипоказані під час алерген-специфічної імунотерапії.
Чи можна їсти перед десенсибілізацією?
Препарати для під’язикової імунотерапії слід приймати бажано вранці натще, потім через кілька хвилин можна поснідати. У випадку підшкірної імунотерапії не обов’язково бути натще, можна з’їсти легкий сніданок, але краще уникати жирної їжі, не пити міцну каву чи напої з кофеїном безпосередньо перед ін’єкцією. У день введення вакцини також заборонено вживати алкоголь.
Чи імунотерапія заважає профілактичним щепленням?
При підшкірній імунотерапії у разі планового профілактичного щеплення необхідно дотримуватися мінімум 7-денного інтервалу до і після введення алергенного препарату (профілактичне щеплення найкраще зробити посередині проміжку між плановими введеннями препарату, тобто приблизно через 2 тижні після останнього сеансу десенсибілізації).
При під’язиковій імунотерапії категорично не можна приймати препарат у день щеплення, а найкраще зробити перерву у терапії — за 2 дні до і 2 дні після щеплення. Також не рекомендується проводити профілактичні щеплення під час початкової фази десенсибілізації, коли поступово збільшується доза препарату. Профілактичне щеплення краще запланувати заздалегідь, до початку десенсибілізації.
Що буде, якщо перервати імунотерапію або забути прийняти дозу?
Не треба панікувати. Препарат для під’язикової імунотерапії (під час підтримуючої терапії) можна прийняти ще до полудня. Якщо вже пізніше — прийняти звичайну дозу наступного дня. Якщо перерва триває до 7 днів, змінювати дозу не потрібно; якщо довше або це початок лікування (коли доза поступово збільшується), найкраще звернутися до алерголога, ймовірно, буде потрібно зменшити дозу.
У випадку підшкірної імунотерапії, що вводиться кожні 4–6 тижнів, після перевищення цього терміну слід якнайшвидше домовитися про наступну ін’єкцію. Алерголог відповідно скоригує наступну дозу.
Скільки коштує десенсибілізація і чи покриває її NFZ?
Наразі багато препаратів для підшкірної та під’язикової десенсибілізації вже покриваються NFZ. Ціни препаратів з компенсацією коливаються від кількох до кількох десятків злотих (приблизно 170 злотих на місяць терапії). Препарати для десенсибілізації на отруту комах і деякі дитячі препарати безкоштовні. Ліки за рецептом з компенсацією може виписати алерголог і у приватному кабінеті, у цьому випадку додається вартість візитів. Десенсибілізація на тваринні алергени не компенсується; слід розраховувати на місячну вартість близько 300–400 злотих.
Чи безпечна десенсибілізація?
Десенсибілізація вважається безпечним методом, особливо під’язикова. Проте не можна забувати про потенційні побічні ефекти. Звичайні та легкі небажані явища, що проходять самостійно: печіння, свербіж слизових рота, язика, губ, очей, біль у горлі при під’язиковій методі; після ін’єкцій — місцеві реакції: почервоніння, свербіж, невеликий набряк або біль.
Рідше з’являються легкі загальні симптоми (свербіж шкіри, кропив’янка, інші висипи, нежить і симптоми, подібні до алергії, втома), ще рідше — кашель, задишка, свистяче дихання, набряк судин, непритомність, біль при ковтанні, епізодично — тяжкі анафілактичні реакції, що загрожують життю.
Для забезпечення безпеки пацієнт має повідомляти алерголога про будь-які зміни стану здоров’я, прийняті ліки, перенесені операції та косметичні процедури. При підшкірній імунотерапії потрібно залишатися в медичному закладі на спостереженні мінімум 30 хвилин після введення вакцини та дотримуватися рекомендацій у день щеплення.
Лікар Danuta Ostrowska-Reguła
________________________
Переклад: Соломія Пукаляк
