Анафілаксія у дитини. Казеїн, овомукоїд та не тільки

Анафілаксія — це тяжка, небезпечна для життя алергічна реакція, яка розвивається дуже швидко [1]. Вона виникає внаслідок контакту з алергеном. Зазвичай при анафілаксії з’являються симптоми щонайменше з двох із наведених систем:

• шкіра та слизові оболонки– кропив’янка, набряк губ, язика, горла, свербіж;
• дихальна система– утруднене дихання, задишка, свистячі хрипи, кашель;
• травна система– біль у животі, блювання;
• серцево-судинна система– зниження артеріального тиску, прискорене серцебиття [2,3].

Анафілактична реакція особливо небезпечна, оскільки може призвести до набряку дихальних шляхів і, як наслідок, до їхнього перекриття. Саме тому надзвичайно важливо якомога швидше надати допомогу людині з анафілаксією. Найважчою формою анафілаксії є анафілактичний шок. Він виникає тоді, коли різко падає артеріальний тиск, що зменшує кількість кисню, який надходить до органів. У такій ситуації постраждалий може втратити свідомість [2].

За оцінками, частота виникнення анафілаксії у дітей коливається від 0,2% до 1,3%. Найчастіше вона спостерігається у дітей із супутніми алергіями [1].
Згідно з даними Європейського реєстру анафілаксії, найпоширенішими причинами небезпечних реакцій у дітей є:

• продукти харчування – 66%,
• отрута комах – 19%,
• лікарські засоби – 5%.

Частота випадків анафілаксії, спричиненої їжею, у дітей систематично зростає. Найчастіше вона пов’язана з алергією на: арахіс, коров’яче молоко, горіхи деревні, курячі яйця, рибу, пшеницю [4]. У дітей до 2 років чинниками, що провокують анафілаксію, є майже виключно продукти харчування. Найчастіше це — коров’яче молоко та курячі яйця [1,4].

Анафілаксія, пов’язана з продуктами харчування, виникає після їх споживання. Однак описані випадки різкої реакції й при вдиханні харчових парів, що потрапили у повітря (наприклад, під час смаження), а також при контакті харчового алергену зі шкірою чи слизовою оболонкою ока [4].

Отрути комах (зокрема бджіл та ос) становлять другу за частотою причину анафілаксії серед дітей та провідну причину у підлітків. Діти, які в минулому мали тяжкі реакції після ужалення, мають вищий ризик повторних тяжких проявів у майбутньому. Аналогічно більш уразливими є діти зпогано контрольованою астмою [4].

Анафілаксія, спричинена лікарськими засобами, у дітей трапляється рідко. Вищий ризик мають пацієнти з мастоцитозом (рідкісним онкологічним захворюванням, що супроводжується неконтрольованим розмноженням тучних клітин) та діти, які отримують ліки парентерально, зокрема внутрішньовенно. Головною причиною лікарської анафілаксії у дітей є β-лактамні антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини, монобактами, карбапенеми). Також причиною можуть бути нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) — ібупрофен, кетопрофен, напроксен, диклофенак, а також ацетилсаліцилова кислота (аспірин) [4]. Факторів, що можуть спровокувати анафілаксію, існує багато. Тому для встановлення конкретної причини важливо враховувати обставини, які передували розвитку реакції.

Кофактори — це чинники, що можуть посилювати або прискорювати розвиток анафілаксії. У дітей найважливішим кофактором є фізичне навантаження, незалежно від того, чи відбулося воно до, чи після контакту з алергеном.Інші значущі кофактори у дитячій групі є: інфекції, період, що передує менструації, приймання НПЗЗ. Через дію кофакторів може статися так, що у дитини виникне анафілаксія на певний продукт, навіть якщо раніше

Найважливішим алергеном коров’ячого молока, особливо пов’язаним з анафілаксією, є казеїн (Bos d 8). Це білок із високою стійкістю до температурної обробки та дії травних ферментів. Він не руйнується навіть після 60 хвилин кип’ятіння молока. Казеїн міститься не лише у молоці, а й у твердих та м’яких сирах. Цікаво, що його широко використовують як харчову добавку, зокрема у:

• хлібобулочних виробах,
• кулінарних напівфабрикатах,
• фруктових соках,
• алкогольних напоях [5].

До інших важливих алергенів належать також сироваткові білки: альфа-лактальбумін (Bos d 4), бета-лактоглобулін (Bos d 5), альбумін яловичої сироватки (Bos d 6) [5]. Ці білки є чутливими до високих температур. Доведено, що після 20-хвилинного кип’ятіння молока Bos d 5стає практично невизначуваним у складі молока, а алергенність Bos d 6 значно знижується. Bos d 4 є дещо стійкішим – після 20 хвилин нагрівання молока алергенність цього білка знижується на 25%. Отже, правильна термічна обробка молока може знизити ризик розвитку симптомів у дітей з алергією на Bos d 4, Bos d 5 або Bos d 6 [5,6].

Альбумін яловичої сироватки міститься не лише у молоці, а й у яловичині. Він має властивість перехресної реактивності з іншими білками цієї групи. Тому у людей з алергією на Bos d 6 симптоми можуть виникати після вживання м’яса різних видів ссавців, а також після контакту з деякими тваринами, наприклад кішкою чи собакою [7].

Цікаво, що Bos d 6 у малій кількостях використовується у виробництві вакцин [7]. Алергічні реакції на альбумін у складі вакцин трапляються рідко, а вміст цього білка суворо контролюється [7,8].

Овомукоїд (Gal d 1) міститься переважно у білку яйця. Подібно до казеїну в коров’ячому молоці, Gal d 1 вирізняється високою стійкістю до температурної обробки та дії травних ферментів. Саме тому у людей з алергією на Gal d 1 існує підвищений ризик розвитку анафілаксії [9].

У білку яйця також присутні інші важливі алергени, такі як: овоальбумін (Gal d 2) та овотрансферин (Gal d 3). Обидва руйнуються під впливом високої температури та травних ферментів, тому їхня роль у виникненні анафілаксії менша. Водночас лізоцим (Gal d 4) та α-ліветин (Gal d 5), який міститься у жовтку яйця, є частково термостабільними. Через це ймовірність того, що вони викличуть анафілактичну реакцію, вища, ніж у випадку Gal d 2 та Gal d 3 [7,9].

Дослідження показують, що більшість дітей з часом переростає алергію на коров’яче молоко та куряче яйце[6]. У цьому процесі може допомогти так звана харчова драбина. Йдеться про поступове введення до раціону дитини дедалі більших кількостей алергену, що сприяє формуванню толерантності до алергізуючих білків. Використання харчових драбин може також допомогти запобігти алергії у майбутньому. Критеріями для застосування «молочної» чи «яєчної» драбини є:

• харчова алергія легкого або помірного перебігу,
• відсутність епізодів анафілаксії в анамнезі,
• вік пацієнта (дошкільний),
• добре контрольована астма або атопічний дерматит (АЗС), якщо вони наявні [10,11].

Якщо у дитини виникають симптоми анафілаксії, необхідно негайно викликати швидку допомогу. Якщо можливо, слід одразу припинити контакт із чинником, що спричинив реакцію (наприклад, зупинити введення ліків, видалити жало зі шкіри). Під час очікування на прибуття бригади швидкої допомоги рекомендується покласти дитину в лежаче положення з піднятими вгору ногами або, у разі втрати свідомості, покласти дитину в стабільне бокове положення. Якщо дитина відчуває задишку, краще вибрати сидяче положення [1,4].

Якщо дитина вже раніше пережила анафілаксію й має при собі адреналін, його слід ввести якомога швидше. Застосування адреналіну не потребує спеціальної медичної підготовки: препарат вводиться у передньо-бокову частину стегна, навіть через одяг. Час введення адреналіну має вирішальне значення — саме від нього залежить, чи закінчиться анафілаксія розвитком шоку. Будь-яка анафілактична реакція становить загрозу для життя і є прямим показанням до введення адреналіну [1,4].

Maria Cabaj

______________

Переклад: Соломія Пукаляк